Исследована гепатобилиарная система нарушений желчевыделения вирусного гепатита у детей. Обследовано 150 детей. Эхографически верифицировано состояние печени, желчного пузыря и желчных потоков. Полученные результаты указывают на то, что нарушениям желчевыделения при вирусных гепатитах способствуют факторы: холестаз (внутри- и внепеченочный), гипокинетически-гипертонические нарушения билиарной системы, деформация желчного пузыря с преимущественной локализацией в выходном отделе и шеечнопротоковой зоне. Показано, что на последствия вирусных гепатитов влияют компоненты липидного комплекса желчи как факторы холестаза, воспаления и литогенеза. Высокий процент совпадения результатов ультразвукового исследования гепатобилиарной системы и комплексного изучения желчи свидетельствует об использовании многомоментного фракционного УЗИ желчного пузыря в качестве информативного способа прогнозирования нарушений желчевыделения при вирусных гепатитах у детей.

Розроблено критерії прогнозування, а також формуляри діагностики, діагнозу та лікування біліарних порушень у дітей, які в минулому перехворіли на вірусний гепатит А. Для різних варіантів перебігу вірусного гепатиту визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки, показники жовчі та імунологічні. Одержано нові дані про кореляційні зв'язки чинників холестазу, запалення та літогенезу. Побудовано факторну модель розвитку біліарних порушень внаслідок вірусного гепатиту. Створено математичний алгоритм міжгрупової дискримінації. Виділено параклінічні показники, специфічні або відносно специфічні для різних варіантів біліарних розладів. Обгрунтовано та представлено пропозиції щодо комплексної диференційованої патогенетичної терапії дітей з біліарними порушеннями. Сформульовано показання до призначення повторних курсів спрямованої терапії. Визначено основні принципи диспансерного спостереження дітей з біліарними порушеннями, які в минулому перехворіли на вірусний гепатит А.

Досліджено патогенез, структуру, діагностику, прогнозування та корекцію біліарних порушень за результатами обстеження 284-х дітей. Виявлено патофізіологічні зміни, що свідчать про вірогідність виникнення розладів жочовиділення. Розроблено схеми корекції біліарної патології як ускладнення вірусного гепатиту (ВГ) А у дітей. Удосконалено методи лікування пацієнтів, які перехворіли на ВГ А. Для різних варіантів перебігу захворювання визначено найбільш характерні ехоскопічні ознаки, показники жовчі та імунологічні показники. Одержано нові дані щодо кореляційних зв'язків факторів холестазу, запалення та літогенезу. Побудовано факторну модель розвитку біліарних порушень у наслідках ВГ А. Створено математичний алгоритм розподілу дітей на групи. Виділено клініко-параклінічні показники (основні та допоміжні) для характеристики біліарних розладів. Обгрунтовано й апробовано комплекс патогенетичних заходів у дітей з біліарними порушеннями. Встановлено показання щодо призначення повторних курсів даної терапії. Визначено основні принципи диспансерного спостереження дітей з біліарними порушеннями, які перехворіли на вірусний гепатит А.

Проведено фізико-хімічне вивчення жовчі у дітей із циклічним та ациклічним варіантами вірусного гепатиту А (ВГА) з метою розробки діагностичних критеріїв біліарних порушень в наслідку захворювання. У 105 із 150 обстежених дітей ВГА перебігав циклічно, а у 45 - ациклічно, з переважанням холестазу. Результати досліджень свідчать про патогенетичну роль холестазу у формуванні холецистохолангітів і холелітіазу в наслідку ВГА у дітей. Виявлення в жовчі факторів холестазу, запалення та літогенезу є показанням для проведення антихолестатичної, протизапальної та літолітичної терапії.

Выяснена роль желчевыделения при вирусном гепатите А (ВГА) у детей по результатам обследования 150 детей. При выявлении патофизиологических изменений, свидетельствующих о вероятности возникновения билиарных расстройств, предложены направления их коррекции. У 105 из 150 обследованных детей ВГА протекал циклично, у остальных - ациклично, с превалированием холестаза. Контрольная группа состояла из 17 здоровых детей. Для исследования биофизических свойств желчи использовали микроскопию в поляризованном свете и коагуляционную пробу. При биохимическом исследовании желчи определяли уровень общего холестерина, суммарных желчных кислот, фосфолипидов. Полученные результаты указывают на патогенетическую роль холестаза в формировании холецистохолангитов и холелитиаза вследствие ВГА у детей. Холестаз может быть триггерным агентом литогенеза, а также инициатором воспалительного процесса в желчных путях. Ациклические варианты течения ВГА у детей прогностически неблагоприятны из-за развития холецистохолангита и холелитиаза. Обнаружение в желчи факторов холестаза, воспаления и литогенеза является показанием для проведения антихолестатической, противовоспалительной и литолитической терапии.

Проведено фізико-хімічне вивчення жовчі у дітей з циклічним і ациклічним варіантами вірусного гепатиту А з метою розробки діагностичних критеріїв біліарних порушень у наслідках захворювання. У 105-ти із 150-ти обстежених дітей вірусний гепатит А перебігав циклічно, у 45-ти - ациклічно, з переважанням холестазу. Показана патогенетична роль холестазу у формуванні холецистохолангітів і холелітіазу в наслідках вірусного гепатиту А у дітей. Виявлення в жовчі факторів холестазу, запалення та літогенезу є показанням для проведення антихолестатичної, протизапальної та літолітичної терапії.

Проведено физико-химическое изучение желчи у детей с циклическим и ациклическим вариантами вирусного гепатита А с целью разработки диагностических критериев билиарных нарушений в исходе заболевания. У 105-ти из 150-ти обследованных детей вирусный гепатит А протекал циклично, у 45-ти - ациклично, с превалированием холестаза. Показана патогенетическая роль холестаза в формировании холецистохолангитов и холелитиаза в исходе вирусного гепатита А у детей. Выявление в желчи факторов холестаза, воспаления и литогенеза является показанием для проведения антихолестатической, противовоспалительной и литолитической терапии.

Проведено комплексне вивчення жовчі бактеріологічними, цитологічними, біофізичними й імунологічними методами у дітей з циклічним і ациклічним перебігом вірусного гепатиту А. Виявлено патогенетичну роль холестазу у формуванні холецистохолангітів і холелітіазу в наслідках вірусного гепатиту А у дітей. Знаходження в жовчі факторів холестазу, запалення та літогенезу є показанням для проведення антихолестатичної, протизапальної та літолітичної терапії.

Проведено комплексное изучение желчи бактериологическими, цитологическими, биофизическими и иммунологическими методами у детей с циклическим и ациклическим течением вирусного гепатита А. Выявлена патогенетическая роль холестаза в формировании холецистохолангитов и холелитиаза в исходе вирусного гепатита А у детей. Обнаружение в желчи факторов холестаза, воспаления и литогенеза является показанием для проведения антихолестатической, противовоспалительной и литолитической терапии.

Розглянуто роль жовчовиділення під час вірусного гепатиту (ВГ) А за результатами обстеження 150 дітей. Доведено, що рекомендовані схеми корекції біліарних порушень дозволять зменшити вірогідність віддалених ускладнень ВГ А у дітей. Встановлено, що виявлені інформативні показники дозволять прогнозувати характер біліарних порушень залежно від превалювання тих чи інших патогенетичних чинників. З урахуванням одержаних даних запропоновано диференційовану корекцію виявлених розладів жовчовиділення. Результати проведених досліджень свідчать про патогенетичну роль холестазу в формуванні холецистохолангітів і холелітіазу після перенесеного ВГ А у дітей. Доведено, що холестаз може бути тригерним агентом літогенезу, а також ініціатором запального процесу в жовчних шляхах. Встановлено, що ациклічні варіанти перебігу ВГ А у дітей прогностично несприятливі для розвитку в їх наслідках холецистохолангіту та холелітіазу. Визначення в жовчі чинників холестазу запалення та літогенезу є показанням для проведения антихолестатичної, протизапальної та літолітичної терапії.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 дітей у віці від 7-ми до 15-ти років із лихоманками неясного походження та встановлено етіологічні чинники цього патологічного стану. З метою вдосконалення діагностичного процесу в пацієнтів визначено рівні цитокінів (інтерлейкінів - 1бета, 2, 6, фактора некрозу пухлини). Результати проведених досліджень свідчать про практичну доцільність визначення цитокінів під час проведення діагностичного пошуку та використання цих показників як високоінформативних.

Проведено клинико-лабораторное обследование 100 детей в возрасте от 7-ми до 15-ти лет с лихорадками неясного генеза и выявлены этиологические факторы данного патологического состояния. С целью усовершенствования диагностического процесса пациенты обследованы на ряд цитокинов (интерлейкины - 1бета, 2, 6, фактор некроза опухоли). Результаты проведенных исследований свидетельствуют о практической целесообразности определения цитокинов при диагностическом поиске и использования этих показателей как высокоинформативных.